Якого вовка ти годуєш

Колись давно старий відкрив своєму онукові одну життєву істину:
- У кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк представляє зло: заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, амбіції, брехня.

 Інший вовк представляє добро: мир, любов, надію, істину, доброту і вірність.
Онук, зворушений до глибини душі словами діда, задумався, а потім запитав:
- А який вовк в кінці перемагає?
Старий усміхнувся і відповів:
- Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш!

Оберіть стратегію!

Те, що ви знаєте інгредієнти страви - ще не робить вас кухарем. Згодні?
Більш того, якщо взяти всі продукти на борщ і змішати їх в іншій послідовності, хіба це буде смачно?
Дурнуватий приклад з борщем, але мало бути розумним. Так мало, що іноді хочеться кричати, зустрічаючи розумних людей, які застрягли на одному місці.
Потрібна стратегія
. Ефективне роблення - це послідовний процес.
Що б ви не задумали: відкрити сайт, приготувати борщ, або нарешті, захопити світ - у вас повинна бути генеральна лінія для зусиль, щоб ваша енергія пішла по руслу, а не вихлюпувалася, де ні попадя.

Ти - творець!

Сьогодні - це те, що ти робив і мислив вчора, а завтра - це те, що ти робиш і мислиш сьогодні.
Ми створюємо себе і свій досвід щодня, щомиті і навіть, правильніше буде сказати, кожну мить.

Починати треба з викидання всього мотлоху зі свого життя: на фізичному, енергетичному та ментальному рівнях.

Безконтрольне накопичення минулого веде до двох речей:

1. безкінечного відтворення свого минулого.

Життя стає схоже на дежавю.

2. Уповільненню швидкості життя

Це коли дивишся на тих, хто встигає в три рази більше і не розумієш, як у них це  виходитьl

Головне- твій внутрішній стан!

Життя, це не ланцюжок подій, які відбуваються навколо тебе в часі і просторі ... Життя, це ланцюжок твоїх внутрішніх станів, які ти створюєш собі сам, ставлячи оцінки тим чи іншим подіям в яких ти опинився. Кожен здатний прокинутися в будь-який момент, усвідомивши два ці процеси ... Один - зовнішня подія, інший внутрішній стан, і точку їх зв'язків - твій розум.

Щасливі миті життя!

Будьте самодостатні!

Самодостатній» для мене, перш за все, людина, здатна себе зайняти, що не випробовує туги і жаху, якщо йому доводиться провести час на самоті і мовчки. Але також і той, хто може себе утримувати, годувати, вміє одягатися по сезону і ходити до лікаря, коли треба. І все це не скасовує його потреби в парі і в спілкуванні. 

Так, він здатний бути один, але він не соціофоб невпевнений асексуал і не холоднокровна жаба. Автономна система не дорівнює замкнена. Самодостатня людина якраз чудовий партнер, бо не падає до вас на хвіст, коли йому нудно або коли потребує чогось.

 Він дружить / спить / співпрацює саме з вами, а не з безликим джерелом розваг або благ. І, зрозуміло, чекає від вас того ж - що ви будете бачити його, а не виконавця функції няньки / клоуна / дійної корови. А якщо не отримає повноцінного діалогу улетить з рук. Буде сумувати, звичайно, але не загине,бо здатний сам переодягнути носочки.

Хай любов буде в вами!!!

У кожному з нас живе маленька іскорка, запалена від вселенського вогню творіння. Ми витрачаємо так багато часу на пошуки любові і правди за межами самих себе, що забуваємо: цей вогонь сяє всередині наших сердець ...

Про життя!

Коли щось розумієш, то жити стає легше. А коли щось відчуєш - то важче. Але чомусь завжди хочеться відчути, а не зрозуміти! І тому,якщо тебе використовують як інструмент, можеш спокійно фальшивити ...А  всі клятви, дані в бурю, забуваються в тиху погоду.Тому радій світу і живи просто!!

Як нами маніпулюють

Ми, люди, практично кожен день стикаємося з маніпуляцією. Маніпуляція в спілкуванні може виходити як від нас до інших людей, так і від наших співрозмовників щодо нас. Найчастіше люди маніпулюють один одним, навіть не помічаючи цього, це вже відбувається як би підсвідомо. По суті, метод контактування з людьми є не чим іншим, як способом домогтися від співрозмовника того, чого нам потрібно в даний момент. Маніпуляція в спілкуванні застосовується ще й за тим, щоб змусити людину змінити свою думку, поведінку, одним словом, зробити те, що нам вигідно на момент взаємодії.Але коли тобі   робиться  погано  від відчуття, що "тобою  безжально маніпулюють, смикаючи за нитки", і ти маєш  передчуття, що, якщо ці нитки обірвати, то багато хто вже ніколи не підніметься, і це твоє право зробити!

Коли ми ростемо...

Життя - це ризик. Тільки потрапляючи в ризиковані ситуації, ми продовжуємо рости. І одна з найризикованіших ситуацій, на які ми можемо наважитися, - це ризик полюбити, ризик виявитися уразливим, ризик дозволити собі відкритися перед іншою людиною, не боячись ні болю, ні образ.

Як стати справжнім другом!

1 Прийміть себе

Дружба з самим собою важливіше за все, тому що без неї неможлива дружба з іншими людьми. 

Це - перше, що ви повинні зробити, якщо ви хочете стати справжнім другом. Якщо ви не можете прийняти себе, як ви збираєтеся прийняти інших? Можливо, ви робили помилки в минулому. Простіть себе за них. Можливо, у вас є риси, які вам не подобаються. Прийміть себе такими, які ви є.

2. Прийміть інших

Друг - це той, хто знає твоє минуле, вірить в твоє майбутнє і приймає тебе таким, який ти є в сьогоденні.

Якщо ви взяли себе, значить, ви готові прийняти інших. У кожної людини є свої недоліки. У деяких людей, є риси, які можуть вам не сподобається. Згадайте про те, що ви самі не ідеальні. Таким чином, виходить, що у вас немає причин не приймати їх.

3.Приділяйте час

Іноді ми дуже зайняті, щоб присвятити час навіть найважливішим людям в нашому житті. Це відбувається, коли відносини виявляються в кінці списку наших пріоритетів. Якщо ми будемо розглядати відносини як першорядне, час перестане бути проблемою.

ЗАКОН ОСТАТОЧНОГО ПОВЕРНЕННЯ

Те як ти чиниш по відношенню до інших людей, повернеться до тебе рано чи пізно. Це закон остаточного повернення. Він не має нічого спільного з покаранням чи винагородою. Так влаштований світ. Ти отримуєш те, що посилаєш. Це неминуче. Не обманюйте інших,бо самі залишетесь  обманутими.Залишайтесь  завжди людьми!!!

Завжди кажи спасибі!

Важливість цінувалася у всі часи, адже слова подяки мають магічну силу. З їх допомогою люди передають один одному радість, позитивні емоції, свою увагу. Психологи рекомендують вимовляти слова подяки якомога частіше, посміхаючись при цьому і вимовляючи їх від чистого серця. Адже слово «дякую» походить від поєднання слів «спаси бог», яке раніше вимовлялося дуже часто. Дякувати людям не можна в стані роздратування, бо тоді подяку не досягне своєї мети - вона не принесе радість. День 11 січня вважається самим ввічливим днем ​​у році, в цей день весь світ відзначає Міжнародний день «спасибі».

До успіху!

Ніколи не скаржтеся. Нехай вас знають як позитивну, сильну, енергійну і повну ентузіазму особистість. Той, хто скаржиться, завжди цинічний і в усьому шукає негативне. Така людина відлякує людей і рідко досягає успіху. З чисто психологічної точки зору, все створюється двічі: спочатку в розумі, а потім в реальності. Концентруйтеся на позитивному. Будьте тверді духовно, щоб ніщо не могло згорнути вас з наміченого шляху до успіху. Уявляйте те, чого ви хочете, і міцно в це вірте. Це обов'язково станеться.

Вчитися бути щасливим!

З часом я зрозуміла багато речей ...
Я зрозуміла, що довіру завойовують роками, а втратити її можна лише за лічені секунди. Я зрозуміла, що одне лише слово, написане чи сказане, здатне заподіяти нестерпний біль. Я зрозуміла, що і невимовні слова теж заподіюють біль і міняють багато чого. Я зрозуміла, що зобов'язана контролювати свої емоції, інакше вони будуть контролювати мене. Я зрозуміла, що якщо людина втрачає повагу, вона втрачає все. Я зрозуміла, що все що залишилося в минулому неможливо повернути. Я зрозуміла, що люди рідко цінують хороше ставлення, твою любов до них і щирість. Я зрозуміла, що навіть у тих, у кому ти впевнений на всі сто можуть тебе зрадити, обговорити за спиною, висловитися про тебе погано і що на пальцях однієї руки я можу назвати тих, у кому я впевнений. Я зрозуміла, що лише Бог знає які у мене наміри і що я відчуваю. І тільки пройшовши через багато чого і зрозумівши ці речі, я навчилась бути щасливою ...

Навчись цінувати!

Ми вже відсвяткували Новий рік і три дні різдвяних свят та попереду ще Старий Новий рік і свято Василія Великого (14.01), Щедрий вечір (18.01) та Водохреща (19.01), тож можна сміливо сказати, що цикл зимових свят ще не завершився.   Саме тому у нас є прекрасна нагода зробити те, чого ми не встигли зробити.   Всім відомо, що перед Новим роком чи хоча б перед Різдвом треба віддати борги, попросити вибачення у всіх, кого образили і, відповідно, пробачити тих, що образили вас.   Та не менш важливою справою, котру ми б могли в цей святковий час реалізувати є "навчитися цінувати". Чи мало ми за останній рік втратили близьких аби досі не навчитися цінувати своїх рідних, своїх друзів та й взагалі сам дар життя?!? Чи не час навчитися цінувати зустрічі з близькими, їхні дзвінки, їхні усмішки, обійми, сміх... Чи взагалі в житті є щось важливіше?    За минулий рік ми втратили багато можливостей, котрі так і залишилися нереалізованими. Ми втратили багато безцінного часу, який можна було би використати із максимальною користю для себе чи суспільства. Досі ми клопоталися заробітками, подорожами, відпочинком, кар'єрою, одягом, машинами і всім матеріальним, а зараз пріоритети  різко помінялися. Чи не найважливіше зараз для більшості із нас - життя і здоровя наших близьких і можливість спокійно та весело проводити із ними час?   Цей неспокійний час мав би нас навчити головного - цінувати! Цінувати людей, час, здоров'я, можливості...цінувати те, що маємо...   Кожен сам зможе зробити висновки для себе, чи зрозумів він це, а якщо ні - то чи постарається зрозуміти та внести певні корективи у своє життя і, можливо, тоді все зміниться на краще...А якщо не робиш цього, то у кожного з нас зявляться нові близькі, а ми підем своєю дорогою... 

Розуміти себе!

Дуже рідко хтось може зізнатися, що не чесний сам з собою. Зазвичай ми вважаємо, що цілком і повністю віддаємо собі звіт своїм думкам і вчинкам, внутрішнім переконанням. Це все відбувається з-за того, що кожна людина дивиться на речі суто з одного боку, саме свою думку він вважає єдино вірним. Будь-які невдачі списуються на зовнішні фактори. У будь-якому випадку всі вчинки цілком залежать від внутрішнього світогляду, принципів людини, а конфліктні ситуації виникають через нерозуміння оточуючих.

Не вірте тим, хто говорить, що деколи знайти розуміння в собі неможливо. Кожен з нас сам творець свого життя, свого щастя. Не потрібно сліпо вірити оточуючим, які кажуть, що є цілі, яких може досягти тільки багатий і розумний. Це не так. Головне потрібно вірити, що вистачить рішучості, сил, терпіння. Це не легко, можливо. Адже в досягненні поставленої мети у першу дуже можемо собі перешкодити ми самі. Якщо насправді є велике бажання досягти чогось, людина обов’язково навчиться розуміти себе, і знаходити спільну мову і взаєморозуміння з оточуючими людьми. Не чекайте, коли зміни самі постукають в двері вашого життя. Не бійтеся змін. Дійте.

Мій Всесвіт в мені!

Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на дорозі почула птахів, повіяло ароматом фіалок, відчула радість в душі.

Мандала – це нині не просто слово, а напрям модної арт-терапії, інструмент пізнання внутрішнього «я» і спосіб вплинути на хід життєвих подій, стверджують експерти. Езотерики ж порівнюють мандалу з картою Всесвіту, а процес її створення з очищенням розуму, душі і навіть тіла.

Мандали існують стільки ж, скільки і саме людство. Адже кожна цивілізація намагалася наблизитись до розгадки Всесвіту, знайти її центр і сенс життя. Не буває двох однакових мандал, вони всі різні за своєю формою, традиціями складання, призначення.

Як бути щирими людьми

Чи вміємо ми бути щирими людьми?

Бути щирим - вкрай складно. Але це якщо мова йде про дорослу людину. А подивіться на дітей? Деяким з них, і правда, можна було б промовчати, а ні, їх щирість - це і є дитяче життя. Чисте, безпосереднє, живе. Без озирання, без страхів за сказане чи за те, що прийшло на розум, без суспільних установок.

У дитинстві ми всі були щирими. Ми плакали, коли нам було боляче; верещали від захвату новорічним ранком, отримуючи подарунок; злилися на Зойку за те, що не дала почитати свій щоденник мені, а дала Свєткі. Світ міняв чорне забарвлення на біле або рожеве швидко - разом з вирішенням проблеми. І не залишалося в душі образ, осаду, тіні. Нам було ніколи збирати в собі негатив.

А зараз ми немов кораблики в скляних пляшках... Дивимося на світ через щілину.

Ставши дорослими, ми втрачаємо здатність бути природними і щирими. Ми брешемо собі, брешемо іншим, брешемо світу. Нехай ця брехня «невинна», не небезпечна для суспільства. Нехай. Але для нас самих це непоправна втрата частинки наших душ.

Що буде, якщо разом з нами по життю крокуватимуть щирі люди? 

Зникнуть страхи. Страх бути ошуканим, страх розділеності зі світом, страх незрозумілості і безвиході.

Легше буде дарувати людям любов, так як ми будемо знати, що саме їм потрібно і як вони хочуть це отримати. У відповідь же ми будемо отримувати тільки те, що потрібно нам самим. Адже ми щиро озвучили, яких емоцій потребуємо. Ми висловили бажання. Ми позначили свою потребу.

Дорослі можуть сприймати світ так, як його сприймають діти. Вони просто забули про те, що жити - так просто.

Любов єднає світ!!!

Любов… Скільки разів на день ми чуємо це слово?! Хтось один раз, хтось два, хтось п’ять, хтось десять, хтось мільйон, а хтось взагалі не чує його.

Хтось повертається додому знаючи, що там чекають на неї чи на нього рідні, а хтось немає до кого піти, бо… немає любові… А саме без любові нема щастя, нема щастя – нема радості, нема радості – нема успіху, нема успіху – нема натхнення, нема натхнення – немає праці, немає праці – немає людини… Усе це між собою пов’язане і щось одне, на перший погляд зовсім незначне, тягне за собою інші важливі речі.

Людина не може прожити без любові, так як і без дихання, як пташка не може без крила, як риба без води, як дитина без мами, як дерево без гілок… Жодна жива істота, яка має душу, не може прожити без любові. Адже любов – це пожива для душі, це ритм для серця.

Любов багато не вимагає. Вона не заставляє обожнювати людину, а просто сприймати кожного, як свою, як рідну… Саме любов єднає. Саме завдяки їй ми можемо спілкуватись з іншими людьми.

Любові забагато не буває. Але сьогодні любові замало. Якби було достатньо любові – то був би мир між людьми, між містами, між країнами…

Люди, задумайтесь… Вам всього лиш потрібно любити усе, що сотворив Бог і тільки тоді у світі запанує мир…